ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Фосфосептик

(Fosfoseptic)

Склад:

дiюча речовина: фосфоміцин (fosfomycin);

1 саше містить фосфоміцину трометамолу 5,631 г, що еквівалентно фосфоміцину 3,0 г;

допоміжні речовини: сахароза, кислота лимонна безводна, магнію цитрат безводний, сахарин натрію (Е 954), натуральний ароматизатор апельсиновий, натуральний ароматизатор мандариновий.

Лікарська форма. Гранули для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: суміш порошку та гранул майже білого кольору з цитрусовим ароматом.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Інші протимікробні засоби. Фосфомiцин. Код АТХ J01X X01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Фосфоміцин чинить бактерицидну дію на проліферуючі патогенні мікроорганізми, перешкоджаючи ферментативному синтезу клітинної стінки бактерій. Фосфоміцин пригнічує перший етап внутрішньоклітинного синтезу клітинної стінки бактерій, блокуючи синтез пептидоглікану.

Фосфоміцин активно транспортується в бактеріальну клітину за допомогою двох різних транспортних систем (sn-гліцерол-3-фосфатна та гексозо-6-транспортна системи).

Взаємозв’язок фармакокінетики/фармакодинаміки

Обмежені дані свідчать, що фосфоміцин, найімовірніше, діє залежно від часу.

Механізм резистентності

Основним механізмом резистентності є хромосомна мутація, що спричиняє зміну бактеріальних систем транспорту фосфоміцину. Додаткові механізми резистентності, які забезпечуються плазмідами або транспозонами, призводять до ферментативної інактивації фосфоміцину шляхом зв’язування молекули з глутатіоном або, відповідно, шляхом розщеплення вуглецево-фосфорного зв’язку в молекулі фосфоміцину.

Перехресна резистентність

Перехресна резистентність між фосфоміцином та іншими класами антибіотиків невідома.

Граничні значення тесту на чутливість

Граничні значення чутливості, встановлені Європейським комітетом з тестування чутливості до антимікробних препаратів, наведено нижче у таблиці 1.

Таблиця 1

Граничні значення чутливості за EUCAST (версія 10)

Вид	Чутливий	Резистентний
Enterobacteria	≤ 32 мг/л	< 32 мг/л

Поширеність набутої резистентності

Поширеність набутої резистентності окремих видів може змінюватися залежно від географічного розташування та з часом. Тому необхідна місцева інформація про стан резистентності, головним чином для забезпечення належного лікування тяжких інфекцій.

Наведена нижче інформація ґрунтується на даних моніторингових програм та досліджень. Вона включає дані про мікроорганізми, що відповідають затвердженим індикаторам.

Поширені чутливі види

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Escherichia coli.

Види, для яких набута резистентність може бути проблемою

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Enterococcus faecalis.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Klebsiella pneumonia,

Proteus mirabilis.

Види з первинною резистентністю

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Staphylococcus saprophyticus.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після перорального прийому одноразової дози абсолютна біодоступність фосфоміцину трометамолу становить приблизно 33–53 %. Швидкість і ступінь всмоктування зменшуються під впливом їжі, але загальна кількість діючої речовини, що виводиться із сечею з часом, залишається незмінною. Середня концентрація фосфоміцину в сечі підтримується вище порогової мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) 128 мкг/мл протягом щонайменше 24 годин після перорального прийому дози 3 г натще або після їди, однак час досягнення максимальної концентрації в сечі затримується на 4 години. Фосфоміцину трометамол зазнає ентерогепатичної рециркуляції.

Розподіл

Фосфоміцин не піддається метаболізму. Фосфоміцин розподіляється у тканинах, включаючи нирки та стінку сечового міхура. Фосфоміцин не зв’язується з білками плазми крові та проникає через плацентарний бар’єр.

Виведення

Фосфоміцин виводиться у незміненому вигляді нирками шляхом клубочкової фільтрації (40–50 % дози виводиться із сечею) з періодом напіввиведення приблизно 4 години після перорального прийому і меншою мірою – з фекаліями (18–28 % дози). Хоча їжа уповільнює всмоктування діючої речовини, загальна кількість діючої речовини, що виводиться із сечею, залишається незмінною.

Особливі групи пацієнтів

У пацієнтів із порушеннями функції нирок період напіввиведення збільшується пропорційно до ступеня ниркової недостатності. Концентрація фосфоміцину в сечі у пацієнтів із порушеннями функції нирок залишається ефективною протягом 48 годин після прийому звичайної дози, якщо кліренс креатиніну перевищує 10 мл/хв.

У пацієнтів літнього віку кліренс фосфоміцину знижується відповідно до пов’язаного з віком зниження функції нирок.

Доклінічні дані з безпеки

Доклінічні дані за результатами стандартних досліджень фармакології безпеки, токсичності у разі повторних введень, генотоксичності або репродуктивної токсичності не виявили особливої небезпеки для людини.

Дані щодо канцерогенності фосфоміцину відсутні.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування гострого неускладненого циститу у жінок та дівчат.

Періопераційна антибіотикопрофілактика при трансректальній біопсії передміхурової залози у дорослих чоловіків.

Слід звернути увагу на офіційну настанову щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини, фосфоміцину трометамолу,  або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та iншi види взаємодій.

Метоклопрамід

Одночасний прийом з метоклопрамідом призводить до зниження концентрації фосфоміцину в сироватці крові та сечі, тому його слід уникати.

Інші препарати, що посилюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, можуть виявляти подібні ефекти.

Вплив їжі

Їжа може затримувати всмоктування фосфоміцину з подальшим незначним зниженням максимального рівня у плазмі крові та концентрації в сечі. Тому бажано приймати лікарський засіб натщесерце або приблизно через 2–3 години після їди.

Специфічні проблеми, пов’язані зі зміною значень міжнародного нормалізованого відношення (МНВ)

Повідомлялося про численні випадки підвищення активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які приймали антибіотики. Фактори ризику включають тяжкі інфекції або запалення та погіршення загального стану здоров’я. За таких обставин складно визначити, чи зміна МНВ пов’язана з інфекційним захворюванням, чи з його лікуванням. Однак певні класи антибіотиків впливають частіше, зокрема фторхінолони, макроліди, цикліни, котримоксазол та деякі цефалоспорини.

Діти

Дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих.

Особливості застосування.

Реакції гіперчутливості

Під час лікування фосфоміцином можуть виникати серйозні, іноді летальні, реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію та анафілактичний шок (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»). У разі виникнення таких реакцій лікування фосфоміцином слід негайно припинити та розпочати відповідні невідкладні заходи.

Діарея, асоційована з Clostridioides difficile

Під час лікування фосфоміцином повідомлялося про випадки коліту та псевдомембранозного коліту, спричинених Clostridioides difficile, ступінь тяжкості яких може коливатися від помірного до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких розвивається діарея під час або після лікування фосфоміцином. Слід розглянути можливість відміни фосфоміцину та призначення специфічного лікування інфекції Clostridioides difficile. Не слід призначати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Фосфосептик дітям віком до 12 років не встановлені, тому не слід застосовувати його пацієнтам цієї вікової групи (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Персистуючі інфекції та пацієнти чоловічої статі

У разі персистуючих інфекцій рекомендується ретельне обстеження та перегляд діагнозу, оскільки це часто пов’язано з ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів або поширенням резистентних збудників (наприклад, Staphylococcus saprophyticus, див. розділ «Фармакодинаміка»). Загалом інфекції сечовивідних шляхів у пацієнтів чоловічої статі слід розглядати як ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, для лікування яких цей лікарський засіб не показаний (див. розділ «Показання»).

Допоміжні речовини

Фосфосептик містить сахарозу. Його не рекомендується застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або недостатністю сахарази-ізомальтази.

Застосування у перiод вагітності або годування груддю.

Вагітність

Наявні лише обмежені дані щодо безпеки лікування фосфоміцином протягом І триместру вагітності (n = 152). Дотепер ці дані не містять сигналу безпеки щодо тератогенності.

Фосфоміцин проникає через плаценту.

Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого шкідливого впливу, пов’язаного з репродуктивною токсичністю (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).

Фосфосептик слід застосовувати у період вагітності лише у разі беззаперечної необхідності.

Годування груддю

Фосфоміцин екскретується в грудне молоко людини у незначній кількості. У разі необхідності одноразову пероральну дозу фосфоміцину можна застосувати у період годування груддю.

Фертильність

Дані щодо фертильності людини відсутні. У самців і самок щурів пероральне застосування фосфоміцину дозою до 1000 мг/кг/добу не впливало на фертильність (див. розділ «Побічні реакції»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Специфічні дослідження не проводилися, однак пацієнтів слід поінформувати, що повідомлялося про випадки запаморочення. Це може вплинути на здатність деяких пацієнтів керувати транспортним засобом та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Гострий неускладнений цистит у жінок та дівчат (віком > 12 років): одноразова доза фосфоміцину 3 г.

Періопераційна антибіотикопрофілактика при трансректальній біопсії передміхурової залози: 3 г фосфоміцину за 3 години до процедури та 3 г фосфоміцину через 24 години після процедури.

Порушення функції нирок

Застосування лікарського засобу Фосфосептик не рекомендоване пацієнтам із порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 10 мл/хв, див. розділ «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

При гострому неускладненому циститі у жінок і дівчат лікарський засіб слід приймати натще (за 2–3 години до або через 2–3 години після їди), бажано перед сном, після спорожнення сечового міхура.

Дозу слід розчинити в склянці води і випити розчин одразу після приготування.

Діти.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Фосфосептик дітям віком до 12 років не встановлені.

Передозування.

Досвід передозування фосфоміцину при пероральному застосуванні обмежений. При парентеральному введенні фосфоміцину спостерігалися окремі випадки артеріальної гіпотензії, сонливості, електролітного дисбалансу, тромбоцитопенії та гіпотромбінемії.

У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнта (особливо за рівнем електролітів у плазмі/сироватці крові) та провести симптоматичне і підтримувальне лікування. Рекомендується регідратація для сприяння виведенню діючої речовини із сечею. Фосфоміцин ефективно виводиться з організму за допомогою гемодіалізу із середнім періодом напіввиведення приблизно 4 години.

Побічні реакції.

Короткий опис профілю безпеки

Найчастіше побічні реакції після прийому одноразової дози фосфоміцину трометамолу виникають з боку шлунково-кишкового тракту, переважно у вигляді діареї. Ці реакції є короткочасними та минають спонтанно.

Перелік побічних реакцій

У наведеній нижче таблиці 2 представлено перелік побічних реакцій, зареєстрованих при застосуванні фосфоміцину трометамолу в процесі клінічних досліджень та у післяреєстраційному періоді.

Побічні реакції наведені за системами органів та частотою з використанням таких категорій:

Дуже часто (≥ 1/10).

Часто (≥ 1/100 – < 1/10).

Нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100).

Рідко (≥ 1/10 000 – < 1/1000).

Дуже рідко (< 1/10 000).

Частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

Таблиця 2

Побічні реакції

Класи систем органів	Побічні реакції
	Часто	Нечасто	Частота невідома
Інфекції та інвазії	Вульвовагініт
Розлади з боку імунної системи			Анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, гіперчутливість (див. розділ «Особливості застосування»)
Розлади з боку нервової системи	Головний біль, запаморочення
Розлади з боку травної системи	Діарея, нудота, диспепсія, біль у животі	Блювання	Антибіотик-асоційований коліт (див. розділ «Особливості застосування»)
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини		Висип, кропив’янка, свербіж	Ангіоневротич-ний набряк

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням:  https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 8,0 г гранул для орального розчину у саше; по 1 або 2 саше в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Адіфарм ЕАД / Adipharm EAD.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

бульвар Сімеоновське шосе, 130, Софія, 1700, Болгарія / 130 Simeonovsko shose Blvd., Sofia, 1700, Bulgaria.