ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МІОРЕЛЬ

(MIOREL)

Склад:

діюча речовина: тіоколхікозид;

1 ампула (2 мл) містить тіоколхікозиду 4 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій;

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: Прозорий розчин жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з центральним механізмом дії. Тіоколхікозид. Код АТХ M03BX05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тіоколхікозид — напівсинтетична сірчана похідна колхікозиду, яка чинить міорелаксаційну дію.

In vitro тіоколхікозид зв’язується лише з чутливими до стрихніну ГАМК‑ергічними та гліцин‑ергічними рецепторами. Оскільки тіоколхікозид діє як антагоніст ГАМК‑ергічного рецептора, його міорелаксаційна дія може проявлятися на супраспінальному рівні за допомогою складного регуляторного механізму, навіть якщо механізм гліцин‑ергічної дії не можна виключити. Характеристики взаємодії з ГАМК-ергічними рецепторами якісно та кількісно подібні між тіоколхікозидом і його основним циркулюючим метаболітом, що є глюкуронідованою похідною (див. розділ «Фармакокінетика»).

В дослідженнях in vivo міорелаксаційні властивості тіоколхікозиду та його основного метаболіту були продемонстровані на різних експериментальних моделях на щурах і кроликах. Відсутність міорелаксаційного ефекту тіоколхікозиду у щурів з перерізаним спинним мозком свідчить про переважну супраспінальну активність. Крім того, електроенцефалографічні дослідження показали, що тіоколхікозид та його основний метаболіт не мають седативної дії.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) тіоколхікозиду спостерігається через 30 хвилин, показники 113 нг/мл досягаються після введення дози 4 мг, а 175 нг/мл — після введення дози 8 мг. Відповідні показники площі під фармакокінетичною кривою «концентрація — час» (AUC) становлять 283 нг∙год/мл та 417 нг∙год/мл.

Фармакологічно активний метаболіт SL18.0740 виявляється також при більш низьких концентраціях, при Cmax 11,7 нг/мл, яка досягається через 5 годин після введення дози, і AUC — 83 нг∙год/мл.

Даних щодо неактивного метаболіту SL59.0955 немає.

Розподіл

Уявний об’єм розподілу тіоколхікозиду оцінено на рівні 42,7 л після внутрішньом’язового введення 8 мг. Дані щодо обох метаболітів відсутні.

Виведення

Після внутрішньом’язового введення очікуваний період напіввиведення тіоколхікозиду становить 1,5 години, а плазмовий кліренс — 19,2 л/год.

Клінічні характеристики

Показання. Застосовувати для додаткової терапії болісних м’язових контрактур при гострих патологіях хребта у дорослих та підлітків віком від 16 років.

Протипоказання. Тіоколхікозид не слід застосовувати:

- пацієнтам із підвищеною чутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;

- пацієнтам із підвищеною чутливістю до колхіцину;

- протягом усього періоду вагітності;

- у період грудного годування;

- жінкам репродуктивного віку, якщо вони не використовують ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом одного місяця після припинення лікування (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»);

- пацієнтам із млявими паралічами, м’язовою гіпотонією;

- чоловікам, якщо вони не використовують ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом трьох місяців після припинення лікування;

- пацієнтам із порушенням гемостазу або тим, хто проходить тривалу антикоагулянтну терапію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Інформації щодо взаємодії немає.

Особливості застосування

У разі виникнення діареї дозування слід відповідно зменшити.

Після внутрішньом’язового введення спостерігалися епізоди вазовагальної непритомності, тому після ін’єкції потрібно спостерігати за пацієнтом (див. розділ «Побічні реакції»).

У післяреєстраційний період повідомлялося про випадки ураження печінки (наприклад, цитолітичний або холестатичний гепатит) при застосуванні тіоколхікозиду. Відомо про серйозні випадки (фульмінантний гепатит) у пацієнтів, які супутньо застосовували нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) або парацетамол. Пацієнтам слід припинити лікування та звернутися до лікаря, як тільки з’являться ознаки та симптоми ураження печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

У пацієнтів, які страждають на епілепсію або на захворювання, що супроводжуються ризиком виникнення судом, тіоколхікозид може викликати судоми, тому рекомендується оцінити співвідношення ризику і користі від застосування тіоколхікодизу і посилити клінічний моніторинг. У разі появи судомних нападів потрібно припинити лікування.

Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу тіоколхікозиду 8 мг на добу, яку треба розділити на 2 введення з 12-годинним інтервалом. У разі пропуску введення чергової дози слід ввести наступну дозу у звичайний час.

Генотоксичність

Доклінічні дослідження показали, що один з метаболітів тіоколхікозиду (SL59.0955) у концентраціях, близьких до таких, що спостерігаються у людини при пероральному застосуванні дози 8 мг двічі на день, викликає анеуплоїдію (тобто нерівну кількість хромосом у клітинах, що діляться). Анеуплоїдія вважається фактором ризику тератогенності, токсичності для ембріона/плода, невиношування вагітності та зниження фертильності у чоловіків, а також потенційним фактором ризику раку.

Як запобіжний захід, слід уникати застосування лікарського засобу у дозах, вищих за рекомендовані, або тривалого застосування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнтам (обох статей) слід надати детальну інформацію про потенційні ризики у разі настання вагітності та важливість використання ефективних засобів контрацепції під час лікування тіоколхікозидом, а також після припинення лікування: протягом одного місяця —для жінок та трьох місяців — для чоловіків (див. розділи «Протипоказання» і «Застосування у період вагітності та годування груддю»).

Реакції у місці ін’єкції

Після внутрішньом’язового введення тіоколхікозиду повідомлялося про реакції у місці ін’єкції, зокрема про некроз, медикаментозну емболію шкіри, також відому як синдром Ніколау та ліведоїдний дерматит.

Під час внутрішньом’язового введення тіоколхікозиду слід дотримуватися належної техніки ін’єкції.

Вміст натрію

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) / дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Контрацепція у жінок та чоловіків

МІОРЕЛЬ протипоказаний жінкам репродуктивного віку та чоловікам, якщо вони не застосовують ефективні засоби контрацепції.

У зв’язку з анеугенним потенціалом тіоколхікозиду та його метаболітів жінки дітородного віку повинні вживати ефективних заходів контрацепції під час лікування тіоколхікозидом та протягом одного місяця після припинення лікування.

Чоловіки повинні застосовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування тіоколхікозидом та протягом трьох місяців після припинення лікування (див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Вагітність

Дані про застосування тіоколхікозиду вагітним жінкам обмежені. Тому потенційні ризики для ембріона і плода невідомі. Дослідження на тваринах продемонстрували тератогенні ефекти. МІОРЕЛЬ протипоказаний під час вагітності (див. розділ «Протипоказання»).

Період годування грудьми

Оскільки тіоколхікозид проникає у грудне молоко, лікарський засіб протипоказаний під час грудного вигодовування (див. розділ «Протипоказання»).

Фертильність

Тіоколхікозид та його метаболіти чинять анеугенну дію при різних концентраціях, що становить ризик для фертильності людини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Клінічні дослідження не виявили жодних психомоторних змін, пов’язаних із застосуванням тіоколхікохзиду.

Однак часто може виникати сонливість, що слід враховувати водіям і операторам механізмів.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб МІОРЕЛЬ вводити внутрішньом’язово.

Рекомендована максимальна добова доза становить 4 мг кожні 12 годин (8 мг на добу). Лікування не повинно тривати довше 5 днів поспіль.

Не варто перевищувати рекомендовану дозу або тривалість застосування (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти. Лікарський засіб МІОРЕЛЬ не слід застосовувати дітям віком до 16 років.

Передозування

Немає даних про випадки передозування.

У разі передозування лікарського засобу рекомендується ретельний медичний нагляд за пацієнтом та симптоматична терапія.

Побічні реакції

Частота побічних реакцій визначається за такими категоріями: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 — <1/10), нечасто (≥1/1000 — <1/100), рідко (≥ 1/10000 — <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити на основі доступних даних).

З боку імунної системи:

Нечасто: свербіж.

Рідко: реакції гіперчутливості, такі як кропив’янка.

Дуже рідко: артеріальна гіпотензія.

Частота невідома: ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції, зокрема анафілактичний шок.

З боку нервової системи:

Часто: сонливість.

Рідко: транзиторне збудження або сплутаність свідомості.

Частота невідома: нездужання, що супроводжується або не супроводжується вазовагальною непритомністю впродовж перших декількох хвилин після внутрішньом’язового введення; судоми (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шлунково-шлункового тракту:

Часто: діарея (див. розділ «Особливості застосування»), гастралгія.

Нечасто: нудота, блювання.

Рідко: печія.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів:

Частота невідома: ураження печінки (наприклад, цитолітичний або холестатичний гепатит) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

Нечасто: алергічні реакції шкіри, такі як свербіж, еритема, макулопапулярна висипка, везикуло-бульозна висипка.

Загальний стан та стан місця введення:

Частота невідома: реакції у місці ін’єкції, включаючи набряк, еритему, свербіж, біль навколо місця ін’єкції та синдром Ніколау (медикаментозна емболія шкіри або ліведоїдний дерматит) після внутрішньом’язової ін’єкції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Дані відсутні.

Упаковка. По 2 мл в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці та картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Ессеті Фармасеутічi С.р.л.  / Esseti Farmaceutici S.r.l.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Віа Кампобелло 15, Помеція, 00071, Італія / Via Campobello 15, Pomezia, 00071, Italy

Заявник. ТОВ «ФОРС-ФАРМА ДИСТРИБЮШН».

Місцезнаходження заявника

м. Київ, проспект Голосіївський, 132, 03127, Україна.