ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КСИНФАЛ

Склад:

діюча речовина: цефіксим;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цефіксиму тригідрату 223,84 мг, що еквівалентно цефіксиму 200 мг;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат безводний, крохмаль прежелатинізований, гідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат; плівкова оболонка: «Опадрай» AMB білий OY-B-28920 (спирт полівініловий частково гідролізований, титану діоксид (Е 171), тальк, лецитин соєвий, ксантанова камедь).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого чи майже білого кольору, капсулоподібної форми, зі скошеними краями, з відбитком «Е» і лінією розлому на одному боці, та відбитками «3» і «8», розділеними лінією розлому, на іншому боці.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Код АТХ J01D D08.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії цефіксиму, як і інших цефалоспоринів, ґрунтується на пригніченні синтезу стінок бактерій. Цефіксим виявляє бактерицидну активність in vitro проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.

СПЕКТР АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ДІЇ

Граничні концентрації, що відокремлюють чутливі штами від штамів із середньою чутливістю, а останні від резистентних штамів: S ≤ 1 мг/л і R > 2 мг/л.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та з часом для деяких видів. Тому корисно мати інформацію про поширеність місцевої резистентності, особливо для лікування важких інфекцій. Ці дані можуть лише зорієнтувати щодо ймовірної чутливості штаму бактерії до антибактеріального засобу.

У таблиці нижче вказано відому мінливість поширеної резистентності бактеріального виду у Франції.

Фармакокінетика

Абсорбція. Після перорального прийому разової дози 200 мг максимальна концентрація в сироватці крові (Cmax) у середньому становить 3 мкг/мл і досягається (Tmax) приблизно через 3–4 години.

Після введення дози 400 мг максимальні концентрації в сироватці крові є вищими (3,4–5 мкг/мл), але не пропорційно збільшенню дози.

Після повторних введень протягом 15 днів доз 400 мг/добу за один або два прийоми сироваткові концентрації та біодоступність не змінюються, таким чином відображаючи відсутність накопичення діючої речовини.

Біодоступність цефіксиму становить близько 50 % при дозі 200 мг. Показник не змінюється під час прийому їжі. Однак час досягнення пікових концентрацій у сироватці крові відкладається приблизно на одну годину.

Розподіл. Уявний об’єм розподілу становить близько 15 літрів. У тварин цефіксим дифундує в переважну більшість досліджуваних тканин, за винятком мозку. У людей після прийому дози 200 мг з інтервалом у 12 годин легеневі концентрації через 4 та 8 годин після останньої дози становлять близько 1 мкг / г тканини, при цьому ці концентрації перевищують МІК 90 % чутливих мікробів, відповідальних за легеневі інфекції.

Виведення. Період напіввиведення (T½) становить від 3 до 4 годин (у середньому 3,3 години). Препарат виводиться нирками в незміненому вигляді (16–20 % прийнятої дози), позаниркове виведення відбувається переважно з жовчю (25 %).Жодного метаболіту не було виявлено у сироватці або сечі ні у тварин, ні у людей.У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) збільшення періоду напіввиведення з плазми крові та максимальних концентрацій у сироватці крові вимагає зниження добової дози з 400 до 200 мг/добу.При печінковій недостатності елімінація уповільнюється (T½ = 6,4 години), але немає необхідності змінювати дозування.Зв’язування з білками сироватки крові становить близько 70 % і відбувається переважно з альбуміном, незалежно від концентрації (у терапевтичних дозах).Фармакокінетика цефіксиму дуже незначно змінюється у людей похилого віку. Невелике підвищення пікової концентрації в сироватці крові, біодоступність і незначне зниження виведеної кількості (від 15 до 25 %) не потребують зниження дози в цій популяції.

Клінічні характеристики

Показання

Застосовувати дітям віком від 12 років і дорослим з бактеріальними інфекціями, спричиненими чутливими до препарату мікроорганізмами, коли ці інфекції дозволяють пероральну антибіотикотерапію, зокрема:

• Гострий пієлонефрит без уропатії.

• Бактеріальні суперінфекції при гострому бронхіті та загостренні хронічного бронхіту.
• Бактеріальні пневмонії.
• Синусити та гострі отити.
• Гонококовий уретрит у чоловіків.
• Ускладнені або неускладнені інфекції сечовивідних шляхів, за винятком простатиту.

Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо належного застосування антибіотиків.

Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів або до інших компонентів лікарського засобу, підвищена чутливість до пеніцилінів; порфірія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Під час клінічних досліджень не було зареєстровано клінічно значущих взаємодій.

Дослідження фармакокінетики показало, що комбінування 1 г пробенециду з цефіксимом знижує загальний кліренс цефіксиму на 25 %. У людей поєднання антацидних засобів не зменшує всмоктування цефіксиму.

Цефіксим підсилює нефротоксичність аміноглікозидів.

Блокатори канальцевої секреції (алопуринол, діуретики, пробенецид) підвищують максимальну концентрацію цефіксиму в крові та затримують виведення його нирками, що може викликати симптоми передозування.

Саліцилова кислота підвищує концентрацію вільного цефіксиму на 50 % внаслідок переміщення цефіксиму з місць зв’язування з протеїнами; цей ефект є залежним від концентрації.

Антикоагулянти кумаринового типу. Цефіксим слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують антикоагулянти типу кумарину, наприклад варфарин. Оскільки цефіксим може посилювати ефекти антикоагулянтів, можливе збільшення протромбінового часу, з клінічними проявами кровотечі або без таких.

Карбамазепін при одночасному застосуванні з цефіксимом може спричиняти підвищення концентрації останнього в плазмі крові, тому доцільно контролювати рівень карбамазепіну у плазмі крові.

Ніфедипін підвищує біодоступність цефіксиму.

Фуросемід та аміноглікозиди підвищують нефротоксичність препарату.

При застосуванні цефіксиму, як і інших антибіотиків, можливе зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Повідомлялося про хибнопозитивні реакції при дослідженні кетонів у сечі (методом нітропрусиду). Застосування цефіксиму може спричиняти псевдопозитивні результати тестів на наявність глюкози в сечі при використанні сульфату міді, зокрема розчинів Бенедикта і Фелінга, або при застосуванні таблеток «Клінітест». На методи, що базуються на реакції ферментативного окиснення, цей препарат не впливає. Під час застосування цефіксиму можливий хибнопозитивний результат прямого тесту Кумбса.

Повідомлялося про випадки підвищення активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибіотики. Факторами ризику є виражений інфекційний або запальний процес, похилий вік і загальний стан пацієнта. За цих обставин при виникненні дисбалансу МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) важко відрізнити вплив на показник інфекційної патології від впливу препаратів, що застосовуються для її лікування. Однак певні класи антибіотиків (фторхінолони, макроліди, цикліни, котримоксазол і деякі цефалоспорини) мають більший вплив.

Особливості застосування

Попередження

Виникнення будь-яких алергічних проявів вимагає припинення лікування.

Призначення цефалоспоринів потребує попереднього обстеження. Алергія на пеніциліни перехрещується з алергією на цефалоспорини у 5–10 % випадків.

Застосування цефалоспоринів пацієнтам, чутливим до пеніциліну, вимагає надзвичайної обережності; з першого введення потрібен суворий медичний нагляд.

В жодному разі не можна призначати цефалоспорини пацієнтам з алергією негайного типу на цефалоспорини в анамнезі. У сумнівних випадках потрібна присутність лікаря при першому введенні препарату для лікування можливої анафілактичної реакції.

Ниркова недостатність. Цефіксим слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі значно порушеною нирковою функцією. Як і інші цефалоспорини, цефіксим може призвести до гострої ниркової недостатності, включаючи тубулоінтерстиціальний нефрит як основний патологічний стан. При виникненні гострої ниркової недостатності застосування цефіксиму слід припинити і призначити відповідну терапію або вжити відповідних заходів.

Реакції підвищеної чутливості (анафілаксія). З обережністю призначають препарат пацієнтам за наявності алергічних реакцій, особливо на пеніциліни, цефалоспорини та інші лікарські засоби. У деяких пацієнтів були зареєстровані тяжкі реакції (включаючи анафілактичну реакцію, перехресні алергічні реакції). При розвитку алергічної реакції на цефіксим слід негайно відмінити препарат і призначити відповідне лікування.

У пацієнтів, які отримували цефіксим, виникали тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як медикаментозна реакція з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром) або бульозні шкірні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лаєлла та гострий генералізований екзантематозний пустульоз). У разі виникнення таких реакцій прийом цефіксиму слід негайно припинити.

Шлунково-кишковий тракт (ШКТ). Запобіжні заходи необхідні при застосуванні препарату пацієнтам із захворюваннями ШКТ в анамнезі, особливо коліту (були зареєстровані випадки псевдомембранозного коліту).

Антибіотики широкого спектра дії порушують нормальну мікрофлору товстої кишки і можуть призвести до надмірно швидкого зростання клостридій. Токсин, продукований Clostridium difficile, є основною причиною розвитку діареї, спричиненої антибіотиками.

Повідомлялося про випадки коліту, пов’язаного із застосуванням антибактеріального препарату, та псевдомембранозного коліту при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи цефіксим, із ступенем тяжкості від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, які мають діарею під час або після застосування цефіксиму. Слід розглянути питання про припинення лікування цефіксимом і призначення специфічної терапії Clostridium difficile. Варто уникати будь-якого застосування інгібіторів перистальтики.

При тривалому застосуванні препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечнику, що може викликати спалах росту Candida albicans і, як результат, — кандидоз слизової оболонки рота; також можливий розвиток тяжкої діареї та псевдомембранозного коліту. Симптоми псевдомембранозного коліту можуть розвиватися під час або після припинення лікування антибіотиками. Під час лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивний результат аналізу сечі на глюкозу. За наявності відповідних симптомів необхідно припинити лікування цефіксимом та призначити відповідне обстеження і терапію.

Алкоголь. Цефалоспорини підвищують токсичність алкоголю, тому при лікуванні цефіксимом не рекомендується вживати алкогольні напої.

Анемія. Після застосування цефалоспоринів були описані випадки виникнення гемолітичної анемії, в тому числі тяжкі випадки з летальним наслідком. Також зафіксовані повторні випадки виникнення гемолітичної анемії після застосування цефалоспоринів у пацієнтів, у яких раніше виникала гемолітична анемія після першого введення цефалоспоринів, включаючи цефіксим. Якщо у пацієнта розвивається анемія при застосуванні цефіксиму, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із цефалоспорином, та припинити застосування цефіксиму до встановлення етіології.

Енцефалопатія. При застосуванні бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефіксим, існує ризик розвитку енцефалопатії (що може включати судоми, сплутаність свідомості, порушення свідомості або аномальні рухи), особливо у випадках передозування або пошкодження функції нирок.

Особливі застереження щодо застосування

У пацієнтів з алергією на інші бета-лактамні антибіотики слід враховувати можливість перехресної реакції.

У разі тяжкої ниркової недостатності може виникнути необхідність скорегувати добову дозу лікарського засобу.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування лікарського засобу під час вагітності можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Хоча клінічних даних недостатньо, дослідження на тваринах не виявили тератогенного або фетотоксичного ефекту.

Невідомо, чи проникає цефіксим у грудне молоко. Якщо існує необхідність застосування цефіксиму жінці в період лактації, слід припинити грудне годування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Лікарський засіб не впливає на швидкість реакції, однак через можливість виникнення таких побічних реакцій, як енцефалопатія (яка може включати судоми, сплутаність свідомості, порушення свідомості або аномальні рухи), пацієнту не слід керувати автотранспортом або працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 12 років і дорослим.

Дозування

Дорослі та діти від 12 років

Доза цефіксиму становить 400 мг на добу (два прийоми по 200 мг з інтервалом 12 годин).

Ефективність при гонококовому уретриті досягається при одноразовому прийомі двох таблеток по 200 мг.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози препарату за умови нормальної функції нирок.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Якщо кліренс креатиніну перевищує 20 мл/хв, змінювати дозу немає необхідності. При більш низьких значеннях, у тому числі у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, доза цефіксиму не повинна перевищувати 200 мг/добу за один прийом.

Пацієнти з порушенням функції печінки не потребують коригування дози препарату.

Спосіб застосування пероральний.

Діти. Цефіксим у даній лікарській формі та в даному дозуванні застосовують дітям віком від 12 років.

Передозування

Симптоми: лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, шкірні реакції, задишка, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, ниркова недостатність, діарея, енцефалопатія.

Лікування: промивання шлунка, застосування антигістамінних препаратів, симптоматична терапія. Специфічний антидот відсутній. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не виводять препарат з плазми крові.

Побічні реакції

Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже поширені (> 1/10); поширені (> 1/100, < 1/10); непоширені (> 1/1000, < 1/100); рідко поширені (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко поширені (< 1/10000).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко поширені — оборотний тромбоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія та агранулоцитоз (були зареєстровані  поодинокі випадки порушення згортання крові); гіпереозинофілія, гіпопротромбінемія, гранулоцитопенія, гемолітична анемія, тромбофлебіт, подовження тромбінового та протромбінового часу, пурпура; частота невідома — тромбоцитоз.

З боку нервової системи: непоширені — головний біль, запаморочення; дисфорія, гіперактивність.

При застосуванні цефалоспоринів, включаючи цефіксим, повідомлялося про випадки судом.

Існує ризик розвитку енцефалопатії (яка може включати судоми, сплутаність свідомості, порушення свідомості або патологічні рухи) при передозуванні препарату або при його застосуванні пацієнтам із порушеннями функції нирок.

З боку травної системи: непоширені — діарея і зміна випорожнень, біль у животі, диспепсія, метеоризм, нудота і блювання; рідко поширені — скороминуще підвищення рівнів печінкових трансаміназ або лужної фосфатази; дуже рідко поширені — випадки псевдомембранозного коліту, гепатиту, жовтяниці; спазми у шлунку, дисбактеріоз, кандидоз слизової оболонки рота, стоматит, глосит.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: дуже рідко поширені — скороминуще підвищення рівня сечовини або креатиніну в сироватці крові; гостра ниркова недостатність, включаючи інтерстиціальний нефрит як основний патологічний стан, гематурія.

З боку імунної системи: рідко поширені — реакції підвищеної чутливості — алергічні реакції у формі висипів, свербежу, медикаментозної гарячки та артралгії, зокрема окремі випадки кропив’янки або ангіоневротичного набряку (реакції зазвичай зникали після припинення терапії); гарячка, набряк обличчя; дуже рідко поширені — мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), медикаментозна реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).

З боку обміну речовин і харчування: дуже рідко поширені - анорексія.

З боку органів слуху: рідко поширені - втрата слуху.

З боку дихальної системи: рідко поширені - диспное.

Лабораторні показники: більшість лабораторних змін транзиторні та не мають клінічного значення. Можливе підвищення рівнів аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення сечовини крові, підвищення сироваткового креатиніну.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: рідко поширені — генітальний свербіж, вагініт і моніліаз.

Загальні розлади: частота невідома - слабкість, втомлюваність, підвищене потовиділення, запалення слизових оболонок, лихоманка.

Діарея зазвичай пов’язана із застосуванням препарату у вищих дозах. Повідомлялося про випадки діареї, від помірної до тяжкої. При виникненні тяжкої діареї застосування цефіксиму слід припинити.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі нижче 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Ауробіндо Фарма Лтд Юніт VІ, Блок D / Aurobindo Pharma Ltd Unit VІ, Block D. 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Сарвей № 329/39 та 329/47, селище Чіткул, Патанчеру Мандал, округ Санга Редді, штат Телангана, 502307 Індія / Sy. No. 329/39 & 329/47, Chitkul Village, Patancheru Mandal, Sanga Reddy District, Telangana State, 502307 India.