ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЗОЛГЕНСМА

(ZOLGENSMA)

Склад:

діюча речовина: онасемноген абепарвовек;

1 мл суспензії містить 2 × 10¹³ вг/мл (вектор геномів/мл) онасемногену абепарвовеку;

допоміжні речовини: трометамін; магнію хлорид, гексагідрат; натрію хлорид, полоксамер 188, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Суспензія для внутрішньовенної інфузії.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка непрозорий, безбарвний або злегка білий розчин без видимих часток.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Інші засоби, що застосовуються у разі патології опорно-рухового апарату.

Код АТХ M09A X09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Золгенсма – це лікарський засіб для генної терапії на основі вектора аденоасоційованого вірусу (ААВ) у формі суспензії для внутрішньовенної інфузії. Це рекомбінантний вектор AAV9, що не реплікується, який містить трансген, що кодує білок виживаності моторного нейрона людини (SMN) під контролем цитомегаловірусного енхансера / гібридного промотора курячого β-актину.

Лікарський засіб Золгенсма має номінальну концентрацію 2,0 × 10¹³ вг/мл. Один флакон містить об’єм, що витягається, не менше 5,5 або 8,3 мл та допоміжні речовини: 20 мМ Трис (pH 8,0), 1 мМ хлориду магнію (MgCl2), 200 мМ хлориду натрію (NaCl) і 0,005 % полоксамер 188. Лікарський засіб Золгенсма розфасовано у вигляді стерильної суспензії без консервантів.

Онасемноген абепарвовек – це лікарський засіб для генної терапії на основі рекомбінантного AAV9, що доставляє копію гена, який кодує білок SMN людини. Спінальна м’язова атрофія (СМА) спричиняється біалельною мутацією в гені SMN1, що призводить до недостатньої експресії білка SMN. У двох дослідженнях за участю людей після внутрішньовенного введення лікарського засобу Золгенсма спостерігалася клітинна трансдукція та експресія білка SMN (див. розділ «Фармакокінетика»).

Клінічно значущі дані щодо фармакодинаміки онасемногену абепарвовеку відсутні.

Фармакокінетика.

Виділення вектора після інфузії онасемногену абепарвовеку досліджували в різні моменти часу впродовж дослідження 2. Зразки слини, сечі та калу збирали на наступний день після інфузії, щотижня до 30-го дня, а потім щомісяця до 12-го місяця та кожні 3 місяці після цього. Зразки від 5 пацієнтів використовували для аналізу ДНК вектора онасемногену абепарвовеку до візиту на 18-му місяці.

Векторна ДНК виділялася зі слиною, сечею та калом після інфузії онасемногену абепарвовеку, причому концентрація векторної ДНК у калі була значно вищою, ніж у слині або сечі. Концентрація векторної ДНК у слині була низькою на 1-й день після інфузії та знижувалася до рівнів, що не підлягали виявленню, протягом 3 тижнів. У сечі концентрація векторної ДНК була дуже низькою на 1-й день після інфузії та знижувалася до рівнів, що не підлягали виявленню, протягом 1–2 тижнів. У калі концентрація векторної ДНК була значно вищою, ніж у слині або сечі, протягом 1–2 тижнів після інфузії та знижувалася до рівнів, що не підлягали виявленню, через 1–2 місяці після інфузії.

Біорозподіл оцінювали у двох пацієнтів, які померли через 5,7 та 1,7 місяця після інфузії онасемногену абепарвовеку в дозі 1,1 × 10¹⁴ вг/кг. Обидва випадки показали, що найвищі рівні векторної ДНК були виявлені в печінці. Векторну ДНК також виявляли в селезінці, серці, підшлунковій залозі, пахових лімфатичних вузлах, скелетних м’язах, периферичних нервах, нирках, легенях, кишечнику, статевих залозах, спинному мозку, головному мозку та тимусі. Імунне фарбування білка SMN продемонструвало генералізовану експресію SMN у моторних нейронах спинного мозку, нейрональних і гліальних клітинах мозку, а також у серці, печінці, скелетних м’язах та інших досліджуваних тканинах.

Неклінічна токсикологія

Канцерогенез, мутагенез, порушення фертильності

Дослідження на тваринах для оцінки впливу онасемногену абепарвовеку на канцерогенез, мутагенез або порушення фертильності не проводились.

Токсикологія та/або фармакологія у тварин

У токсикологічних дослідженнях на новонароджених мишах після внутрішньовенного введення онасемногену абепарвовеку спостерігалася дозозалежна серцева та печінкова токсичність. Прояви у міокарді, пов’язані з онасемногеном абепарвовеком у дозах 7,9 Í 10¹³ вг/кг і вище, включали мононуклеарне клітинне запалення від незначного до легкого ступеня, що супроводжувалося набряком, фіброзом від незначного до легкого ступеня та розсіяною дегенерацією/регенерацією клітин міокарда. Додаткові кардіологічні прояви при дозах 1,5 Í 10¹⁴ вг/кг і вище включали мінімальний або помірний тромбоз передсердь і незначне або виражене розширення передсердь. Вплив на печінку включав гепатоцелюлярну гіпертрофію, активацію клітин Купфера, перинуклеарну вакуолізацію та розсіяний гепатоцелюлярний некроз. Токсичність для органів-мішеней (серця та печінки) була пов’язана зі смертністю у мишей при дозах 2,4 Í 10¹⁴ вг/кг і вище, що приблизно в 2,2 раза перевищує рекомендований клінічний рівень дози.

У 6-місячному токсикологічному дослідженні на молодих приматах одноразове внутрішньовенне введення онасемногену абепарвовеку в рекомендованій клінічній дозі 1,1 Í 10¹⁴ вг/кг, з лікуванням кортикостероїдами або без нього, призводило до мікроскопічних знахідок у гангліях спинного корінця (ГСК), трійчастих гангліях (ТГ), спинному мозку, стовбурі мозку та печінці. Через 6 тижнів після введення мікроскопічні прояви включали мінімальне або незначне запалення мононуклеарних клітин і нейрональну дегенерацію в ГСК і ТГ; аксональну дегенерацію та гліоз у спинному мозку; змішане клітинне запалення, гліоз і дегенерацію аксонів у стовбурі мозку; і гіперплазію овальних клітин в печінці. Ці мікроскопічні знахідки все ще були присутні через 6 місяців із меншою тяжкістю та частотою.

Клінічні дослідження

Ефективність застосування лікарського засобу Золгенсма у педіатричних пацієнтів віком до 2 років зі СМА та біалельними мутаціями в гені SMN1 оцінювали під час відкритого клінічного випробування з однією групою (дослідження 1, NCT03306277), а також відкритого клінічного випробування висхідної дози з однією групою (дослідження 2, NCT02122952). У пацієнтів розвивалися клінічні симптоми, що відповідають СМА, до 6-місячного віку. У всіх пацієнтів були генетично підтверджені біалельні делеції гена SMN1, 2 копії гена SMN2 та відсутність модифікації c.859G>C в екзоні 7 гена SMN2 (що прогнозує більш м’який фенотип). Усі пацієнти мали вихідні титри антитіл до AAV9 < 1:50, виміряні за допомогою ELISA. В обох випробуваннях лікарський засіб Золгенсма вводили у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії.

Ефективність встановлювали на основі виживаності та досягнення етапів моторного розвитку, таких як сидіння без підтримки. Виживаність визначали як час від народження до смерті або переведення на постійну вентиляцію легень. Постійну вентиляцію легень визначали як потребу в інвазивній вентиляції (трахеостомії) або штучному диханні протягом 16 або більше годин на день (включаючи неінвазивне допоміжне дихання) безперервно протягом 14 або більше днів за відсутності гострого оборотного захворювання, за винятком періопераційної вентиляції. Ефективність також підтверджували на підставі оцінки потреби в штучній вентиляції легень, підтримки харчування та показників тесту на нервово-м’язові розлади у новонароджених Дитячої лікарні Філадельфії (CHOP-INTEND). CHOP-INTEND – це оцінка рухових навичок у пацієнтів зі СМА, що розвинулась у ранньому дитячому віці.

До дослідження 1 було зараховано 21 пацієнта (10 осіб чоловічої та 11 – жіночої статі) зі СМА, що розвинулась у ранньому дитячому віці. До застосування лікарського засобу Золгенсма жоден із 21 пацієнта не потребував неінвазивної вентиляції легень (НІВЛ) і всі пацієнти могли харчуватися виключно перорально (тобто не потребували неперорального живлення). Середній бал CHOP-INTEND на вихідному рівні становив 31,0 (діапазон від 18 до 47). Всі пацієнти отримували лікарський засіб Золгенсма у дозі 1,1 Í 10¹⁴ вг/кг. Середній вік 21 пацієнта на момент лікування становив 3,9 місяця (діапазон від 0,5 до 5,9 місяця).

Станом на дату закінчення збору даних у березні 2019 р. 19 пацієнтів були живі, не потребували постійної вентиляції легень (тобто виживаність без подій) і продовжували участь у випробуванні, тоді як один пацієнт помер у віці 7,8 місяця через прогресування захворювання, а один вийшов з дослідження у віці 11,9 місяця. 19 пацієнтів, які вижили та продовжили участь у випробуванні, були віком від 9,4 до 18,5 місяця. Станом на дату закінчення збору даних 13 із 19 пацієнтів, які продовжували участь у випробуванні, досягли 14-місячного віку без потреби в постійній вентиляції легень, що є однією з основних кінцевих точок ефективності дослідження. На додаток до виживаності, оцінка іншої первинної кінцевої точки ефективності виявила, що 10 із 21 пацієнта (47,6 %) досягли здатності сидіти без підтримки протягом понад 30 секунд у віці від 9,2 до 16,9 місяця (середній вік становив 12,1 місяця). Тоді як, зважаючи на природний перебіг захворювання, малоймовірно, що діти зі СМА, які відповідали критеріям включення в дослідження, досягли б здатності сидіти без підтримки, і лише приблизно 25 % з них мали б вижити (тобто жити без постійної вентиляції легень) після 14-місячного віку. Крім того, 16 із 19 пацієнтів не потребували щоденного застосування НІВЛ.

Порівняння результатів дослідження 1 з наявними даними природного анамнезу пацієнтів із СМА, що розвинулась у ранньому дитячому віці, надає первинні докази ефективності лікарського засобу Золгенсма.

До дослідження 2 було зараховано 15 пацієнтів (6 осіб чоловічої та 9 – жіночої статі) зі СМА, що розвинулась у ранньому дитячому віці: 3 пацієнти – у когорту низьких доз і 12 – у когорту високих доз. На момент лікування середній вік пацієнтів у когорті застосування низьких доз становив 6,3 місяця (діапазон від 5,9 до 7,2 місяця), а у когорті застосування високих доз – 3,4 місяця (діапазон від 0,9 до 7,9 місяця). Дозування, яке отримували пацієнти в когорті низьких доз, становило приблизно одну третину від такого у пацієнтів в когорті високих доз. Однак точні дози лікарського засобу Золгенсма, які отримували пацієнти в цьому завершеному клінічному випробуванні, невідомі через зміну методу вимірювання концентрації лікарського засобу Золгенсма та зменшення концентрації лікарського засобу під час зберігання з плином часу. Ретроспективно оцінений діапазон доз у когорті високих доз становить приблизно від 1,1 Í 10¹⁴ до 1,4 Í 10¹⁴ вг/кг.

Через 24 місяці після інфузії лікарського засобу Золгенсма один пацієнт у когорті низьких доз досяг кінцевої точки постійної вентиляції легень; усі 12 пацієнтів у когорті високих доз були живі без потреби у постійній вентиляції легень. Жоден із пацієнтів у когорті низьких доз не міг сидіти без підтримки, стояти чи ходити; у когорті високих доз 9 із 12 пацієнтів (75,0 %) могли сидіти без підтримки протягом понад 30 секунд, а 2 пацієнти (16,7 %) могли стояти та ходити без сторонньої допомоги. Порівняння результатів між когортами застосування низьких та високих доз демонструє взаємозв’язок доза-відповідь, що підтверджує ефективність лікарського засобу Золгенсма.

Клінічні характеристики.

Показання.

Золгенсма – це лікарський засіб для генної терапії на основі вектора аденоасоційованого вірусу (ААВ), призначений для лікування дітей віком до 2 років зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) з біалельними мутаціями в гені виживаності моторного нейрона 1 (SMN1).

Протипоказання.

Відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Якщо доцільно, графік вакцинації пацієнта слід скоригувати з урахуванням супутнього застосування кортикостероїдів до та після інфузії лікарського засобу Золгенсма (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Деякі вакцини, наприклад, проти кору, паротиту та краснухи (КПК) і вітряної віспи, протипоказані пацієнтам, які отримують імуносупресивні дози стероїдів (тобто щоденне застосування преднізолону або еквівалента 20 мг або 2 мг/кг маси тіла протягом ≥ 2 тижнів). Рекомендується сезонна профілактика респіраторно-синцитіального вірусу (РСВ).

Особливості застосування.

Безпека та ефективність повторного введення лікарського засобу Золгенсма не досліджувались (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування лікарського засобу Золгенсма у пацієнтів із пізньою стадією СМА (наприклад, повний параліч кінцівок, постійна залежність від пристрою штучної вентиляції легень) не досліджувалось (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Лабораторні дослідження та моніторинг для оцінки безпеки

Перед проведенням інфузії лікарського засобу Золгенсма слід зробити вихідний тест на наявність антитіл до AAV9. Повторний тест може бути виконаний, якщо титри антитіл до AAV9 становлять > 1:50 (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

На початку проводять такі тести:

•                     Функція печінки (клінічне обстеження, АСТ, АЛТ, загальний білірубін, альбумін, протромбіновий час, частковий тромбопластиновий час [ЧТЧ] і міжнародне нормалізоване відношення [МНВ]) на вихідному рівні. Функцію печінки (АСТ, АЛТ, загальний білірубін, протромбіновий час, МНВ) слід контролювати щотижня протягом першого місяця після інфузії лікарського засобу Золгенсма та протягом періоду зниження дози кортикостероїдів (28 днів або довше у разі необхідності). Якщо стан пацієнта клінічно стабільний зі значеннями в межах норми (нормальні показники клінічного обстеження, загального білірубіну, протромбіну та МНВ, а також рівні АЛТ та АСТ нижче 2 × ВМН) наприкінці періоду зниження дози кортикостероїдів, моніторинг функції печінки продовжують кожні два тижні протягом ще одного місяця.

•                     Кількість тромбоцитів: щотижня протягом першого місяця, а потім через тиждень протягом другого та третього місяців, доки кількість тромбоцитів не повернеться до вихідного рівня.

•                     Тропонін I: щотижня протягом першого місяця, а потім щомісяця протягом другого та третього місяців, доки рівень тропоніну I не повернеться до вихідного рівня.

Гостре серйозне ураження печінки, гостра печінкова недостатність або підвищення рівня амінотрансфераз

Гостре серйозне ураження печінки, гостра печінкова недостатність і підвищення рівня амінотрансфераз може виникати при застосуванні лікарського засобу Золгенсма. Гепатотоксичність (яка може бути імуноопосередкованою), як правило, проявляється у вигляді підвищення рівня АЛТ та/або АСТ. При застосуванні лікарського засобу Золгенсма повідомлялося про випадки гострого серйозного ураження печінки та гострої печінкової недостатності, у тому числі з летальним наслідком (див. розділ «Побічні реакції»). Для того щоб пом’якшити вплив потенційного підвищення рівня амінотрансфераз, всім пацієнтам слід вводити системні кортикостероїди до та після інфузії лікарського засобу Золгенсма. Імуноопосередкована гепатотоксичність може вимагати коригування режиму лікування кортикостероїдами, включаючи тривалість, збільшення дози або подовження поступового зменшення дози кортикостероїдів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з наявним порушенням функції печінки або гострою печінковою вірусною інфекцією можуть бути схильні до вищого ризику гострого серйозного ураження печінки/гострої печінкової недостатності. Пацієнти з рівнями АЛТ, АСТ або загального білірубіну (за винятком неонатальної жовтяниці) > 2 × ВМН не брали участі у клінічних дослідженнях лікарського засобу Золгенсма. Слід ретельно зважувати ризики та користь терапії лікарським засобом Золгенсма у пацієнтів з наявним порушенням функції печінки.

Хоча протягом клінічних випробувань та у постмаркетинговий період дуже часто повідомлялося про безсимптомне підвищення рівня амінотрансфераз (див. розділ «Побічні реакції»), у програмі керованого доступу та в постмаркетингових умовах повідомлялося про випадки гострого серйозного ураження печінки та гострої печінкової недостатності, у тому числі з летальним наслідком. У деяких пацієнтів спостерігалося підвищення рівня АЛТ і АСТ > 20 разів ВМН, подовження протромбінового часу та наявність симптомів (наприклад блювання, жовтяниця), що вимагало застосування кортикостероїдів, іноді протягом тривалого часу та/або у вищих дозах. При підозрі на гостре серйозне ураження печінки або гостру печінкову недостатність слід негайно проконсультуватися з дитячим гастроентерологом або гепатологом.

Перед проведенням інфузії лікарського засобу Золгенсма у пацієнта слід оцінити функцію печінки шляхом клінічного обстеження та лабораторних тестів (печінкові амінотрансферази [АСТ і АЛТ], рівень загального білірубіну, альбуміну, протромбіновий час, ЧТЧ та МНВ). Функцію печінки (АСТ, АЛТ, загальний білірубін, протромбіновий час, МНВ) слід продовжувати контролювати протягом щонайменше 3 місяців після інфузії лікарського засобу Золгенсма та надалі відповідно до клінічних показань.

Слід негайно оцінювати стан та вести ретельне спостереження за пацієнтами, в яких погіршуються результати аналізів функції печінки та/або ознаки чи симптоми гострого захворювання (наприклад, блювання, погіршення самопочуття). У разі підозри на ураження печінки рекомендуються подальші тести на рівень альбуміну, ЧТЧ та МНВ.

Функцію печінки слід контролювати щотижня протягом першого місяця після інфузії лікарського засобу Золгенсма та протягом періоду зниження дози кортикостероїдів (28 днів або довше у разі необхідності). Якщо стан пацієнта клінічно стабільний зі значеннями показників функції печінки в межах норми наприкінці періоду зниження дози кортикостероїдів, моніторинг функції печінки продовжують кожні два тижні протягом ще одного місяця (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Слід повідомити опікунам, що лікарський засіб Золгенсма може підвищити рівень печінкових ферментів та спричинити гостре серйозне ураження печінки або гостру печінкову недостатність і смерть. Також потрібно повідомити опікунам, що пацієнти отримуватимуть кортикостероїди перорально до та після інфузії лікарського засобу Золгенсма, а також проходитимуть регулярні аналізи крові для моніторингу функції печінки.

Опікунам слід рекомендувати негайно проконсультуватись із медичним працівником, якщо шкіра пацієнта та/або білки очей здаються жовтуватими, якщо пацієнт пропустив(-ла) дозу кортикостероїду, якщо після прийому дози відбувається блювання або якщо у пацієнта спостерігається незвичайне зниження активності (див. розділ «Особливості застосування»).

Системна імунна відповідь

Внаслідок активації гуморального та клітинного імунітету після інфузії лікарського засобу Золгенсма пацієнти з наявною активною гострою (наприклад, респіраторною, шлунково-кишковою) або хронічною неконтрольованою інфекцією (наприклад, хронічний активний гепатит В) можуть піддаватися підвищеному ризику серйозної системної імунної відповіді, що потенційно може призвести до більш тяжкого клінічного перебігу інфекції. Серйозна системна імунна відповідь може проявлятися різними ознаками (такими як висока температура, гіпотензія тощо). Пацієнтів з інфекцією виключали з клінічних випробувань лікарського засобу Золгенсма. Рекомендується ретельний моніторинг, профілактика та лікування інфекцій до та після інфузії лікарського засобу Золгенсма.

Для зменшення ризику серйозної та небезпечної для життя системної імунної відповіді лікарський засіб Золгенсма призначають пацієнтам із клінічно стабільним загальним вихідним станом здоров’я (наприклад, стан адекватної гідратації та харчування, відсутність інфекції) перед проведенням інфузії. Застосування лікарського засобу Золгенсма слід відкласти пацієнтам з інфекціями, доки інфекція не мине та стан пацієнта клінічно не стабілізується. Клінічні ознаки або симптоми інфекції повинні бути відсутні під час інфузії лікарського засобу Золгенсма (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Рекомендується сезонна профілактика грипу та РСВ, а також проведення всіх необхідних щеплень до введення лікарського засобу Золгенсма.

Опікуни та особи, які тісно контактують з пацієнтами, повинні дотримуватися заходів профілактики інфекцій (наприклад, гігієна рук, гігієна при кашлі/чханні, обмеження можливих контактів). Доглядачів слід проінформувати про ознаки можливої інфекції, такі як кашель, хрипи, чхання, нежить, біль у горлі або лихоманка. Опікуни повинні негайно проконсультуватися з медичним працівником, якщо у пацієнта виникають будь-які симптоми, що вказують на інфекцію, до або після інфузії лікарського засобу Золгенсма (див. розділ «Особливості застосування»).

Тромбоцитопенія

Тимчасові зниження кількості тромбоцитів, деякі з яких відповідали критеріям тромбоцитопенії, зазвичай спостерігалися протягом перших двох тижнів після інфузії лікарського засобу Золгенсма.

Кількість тромбоцитів слід перевіряти перед проведенням інфузії лікарського засобу Золгенсма та регулярно після цього (принаймні щотижня протягом першого місяця, а потім через тиждень протягом другого та третього місяців або доки кількість тромбоцитів не повернеться до вихідного рівня) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Слід повідомити опікунам, що лікарський засіб Золгенсма може знизити кількість тромбоцитів у крові та збільшити ризик синців або кровотечі. Також опікунам потрібно повідомити, що тромбоцитопенія зазвичай виникає протягом перших двох тижнів після інфузії лікарського засобу Золгенсма. Опікунам слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою, якщо у пацієнта виникають неочікувані синці або кровотеча (див. розділ «Особливості застосування»).

Тромботична мікроангіопатія

В постмаркетингових умовах спостерігалися випадки тромботичної мікроангіопатії (ТМА), як правило, протягом перших двох тижнів після інфузії лікарського засобу Золгенсма (див. розділ «Побічні реакції»). ТМА характеризується тромбоцитопенією, мікроангіопатичною гемолітичною анемією та гострим ураженням нирок. У деяких випадках виявляли вплив на імунну систему (наприклад, при інфекції, щепленні).

Рекомендується негайний моніторинг ознак та симптомів ТМА, оскільки ТМА може призвести до небезпечних для життя або летальних наслідків.

Слід ретельно контролювати кількість тромбоцитів протягом перших двох тижнів після інфузії та регулярно після цього (див. «Тромбоцитопенія» вище), а також прояви ознак та симптомів ТМА, таких як гіпертонія, підвищення частоти утворення синців, судоми або зменшення діурезу. Якщо ці ознаки та симптоми виникають на тлі тромбоцитопенії, слід негайно провести подальше діагностичне обстеження на наявність гемолітичної анемії та порушення функції нирок. При появі клінічних ознак, симптомів та/або результатів лабораторних тестів, що вказують на ТМА, слід негайно проконсультуватися з дитячим гематологом та/або нефрологом для лікування відповідно до клінічних показань.

Слід повідомити опікунам, що лікарський засіб Золгенсма може знизити кількість тромбоцитів і еритроцитів у крові, спричинити гостре ураження нирок і збільшити ризик синців або кровотеч, що може свідчити про ТМА. Потрібно повідомити особам, які доглядають за хворими, що ТМА зазвичай виникає протягом перших двох тижнів після інфузії лікарського засобу Золгенсма. Необхідно порадити особам, які доглядають за хворими, негайно звернутися за медичною допомогою, якщо у пацієнта несподівано з’явилися синці або кровотеча, судоми або зменшення виділення сечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Підвищення рівня тропоніну I

Під час клінічних випробувань після інфузії лікарського засобу Золгенсма спостерігалося підвищення рівня серцевого тропоніну І (до 0,176 мкг/л). Клінічна значущість цих даних невідома. Однак у дослідженнях на тваринах спостерігалася кардіотоксичність (див. «Неклінічна токсикологія» в розділі «Фармакокінетика»). Рівень тропоніну I слід перевіряти перед проведенням інфузії лікарського засобу Золгенсма та регулярно протягом щонайменше 3 місяців після цього (щотижня протягом першого місяця, а потім щомісяця протягом другого та третього місяців, доки рівень тропоніну I не повернеться до вихідного рівня). Якщо підвищення рівня тропоніну супроводжується клінічними ознаками або симптомами (такими як зміни частоти серцевих скорочень, ціаноз, тахіпное та респіраторний дистрес), слід розглянути доцільність консультації з кардіологом (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Інтеграція ААВ-векторів та ризик канцерогенності

Існує теоретичний ризик канцерогенності внаслідок інтеграції ДНК ААВ-векторів у геном. Лікарський засіб Золгенсма складається з рекомбінантного вектора AAV9, що не реплікується, ДНК якого зберігається в основному в епісомальній формі. Випадкова інтеграція ДНК рекомбінантного ААВ-вектора в ДНК людини при застосуванні лікарського засобу Золгенсма була висвітлена в публікаціях про інші методи генної терапії на основі ААВ. Клінічна значущість окремих випадків інтеграції невідома, але визнається, що окремі випадки інтеграції можуть потенційно сприяти підвищенню ризику канцерогенності. Повідомлялося про випадки розвитку пухлин у пацієнтів, які отримували лікарський засіб Золгенсма після реєстрації препарату. Приччинно-наслідковий зв’язок не був встановлений на основі аналізу пухлини. Однак у деяких випадках була доступна обмежена інформація. У разі розвитку пухлини у пацієнта, який отримує лікарський засіб Золгенсма, медичні працівники повинні звернутися до компанії Новартіс Джен Терапіс Інк. і повідомити про розвиток такої пухлини.

Слід повідомити опікунів про те, що існує теоретичний ризик пухлиногенності при лікуванні ААВ, таким як лікарський засіб Золгенсма.

Потрібно порадити опікунам звернутися до свого медичного працівника та до Новартіс Джен Терапіс Інк., якщо у пацієнта, який отримував лікарський засіб Золгенсма, розвивається пухлина (див. розділ «Особливості застосування»).

Печінкова недостатність

Слід ретельно оцінювати доцільність терапії лікарським засобом Золгенсма для пацієнтів з порушенням функції печінки. Повідомлялося про випадки гострого серйозного ураження печінки та гострої печінкової недостатності при застосуванні лікарського засобу Золгенсма у пацієнтів із наявними порушеннями функції печінки. У ході клінічних випробувань після інфузії лікарського засобу Золгенсма у пацієнтів спостерігалося підвищення рівня амінотрансфераз (див. розділ «Особливості застосування»).

Виділення вектора

Тимчасове виділення вектора лікарського засобу Золгенсма відбувається насамперед через фізіологічні відходи організму. Опікунів слід проінструктувати про належні маніпуляції з фекаліями пацієнта. Рекомендовані процедури включають запечатування одноразових підгузків в одноразові мішки для сміття, які потім викидають у звичайне сміттєве відро. Опікунів та членів сім’ї слід проінформувати про належні процедури гігієни рук при безпосередньому контакті з фізіологічними відходами пацієнта. Цих запобіжних заходів слід дотримуватися протягом одного місяця після інфузії лікарського засобу Золгенсма.

Вакцинація до та після інфузії лікарського засобу Золгенсма

Опікунам слід рекомендувати проконсультуватись із медичним працівником, щоб визначити необхідність коригування графіка вакцинації пацієнта під час застосування кортикостероїдів. Опікунів слід проінформувати про те, що графік вакцинації слід, якщо можливо, відповідним чином скоригувати на період лікування кортикостероїдами. Перед введенням лікарського засобу Золгенсма рекомендується провести профілактику грипу та РСВ, а також всі необхідні щеплення. Слід обов’язково проконсультуватися з медичним працівником (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вміст натрію

Цей лікарський засіб містить 4,6 мг натрію на 1 мл, що еквівалентно 0,23 % від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію для дорослої людини, яка становить 2 г. Кожен флакон об’ємом 5,5 мл містить 25,3 мг натрію, а флакон об’ємом 8,3 мл містить 38,2 мг натрію.

Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Узагальнення ризику

Дані щодо застосування лікарського засобу Золгенсма вагітним жінкам відсутні. Дослідження впливу лікарського засобу Золгенсма на фертильність або репродуктивну функцію тварин не проводилися.

У загальній популяції в США орієнтовний базовий ризик серйозних вроджених вад розвитку та викиднів під час клінічно підтверджених вагітностей становить від 2 % до 4 % і від 15 % до 20 % відповідно.

Період годування груддю

Узагальнення ризику

Дані щодо проникнення лікарського засобу Золгенсма в грудне молоко, вплив на немовля, яке перебуває на грудному вигодовуванні, або вплив на продукування молока відсутні. Користь грудного вигодовування для розвитку та здоров’я дитини слід оцінювати з урахуванням клінічної потреби матері в застосуванні лікарського засобу Золгенсма та будь-якого потенційного несприятливого впливу лікарського засобу або наявного захворювання матері на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні.

Немає інформації про те, чи слід обмежувати годування груддю жінкам, які можуть бути серопозитивними щодо антитіл до AAV9.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Онасемноген абепарвовек не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб Золгенсма доступний у вигляді суспензії для внутрішньовенної інфузії.

Лікарський засіб Золгенсма постачається у комплекті, що містить від 2 до 14 флаконів. Флакони постачаються в 2 об’ємах наповнення: 5,5 мл або 8,3 мл.

Золгенсма має номінальну концентрацію 2,0 × 10¹³ вг/мл. Один флакон містить об’єм, що витягається, не менше 5,5 або 8,3 мл.

Внутрішньовенне дозування визначається за масою тіла пацієнта; рекомендована доза для дітей становить 1,1 × 10¹⁴ вг/кг.

Тільки для одноразової внутрішньовенної інфузії.

Таблиця 1: Дозування

Діапазон маси тіла пацієнта (кг)	Об’єм дозиa (мл)
2,6–3,0	16,5
3,1–3,5	19,3
3,6–4,0	22,0
4,1–4,5	24,8
4,6–5,0	27,5
5,1–5,5	30,3
5,6–6,0	33,0
6,1–6,5	35,8
6,6–7,0	38,5
7,1–7,5	41,3
7,6–8,0	44,0
8,1–8,5	46,8
8,6–9,0	49,5
9,1–9,5	52,3
9,6–10,0	55,0
10,1–10,5	57,8
10,6–11,0	60,5
11,1–11,5	63,3
11,6–12,0	66,0
12,1–12,5	68,8
12,6–13,0	71,5
13,1–13,5	74,3
13,6–14,0	77,0
14,1–14,5	79,8
14,6–15,0	82,5
15,1–15,5	85,3
15,6–16,0	88,0
16,1–16,5	90,8
16,6–17,0	93,5
17,1–17,5	96,3
17,6–18,0	99,0
18,1–18,5	101,8
18,6–19,0	104,5
19,1–19,5	107,3
19,6–20,0	110,0
20,1–20,5	112,8
20,6–21,0	115,5

^a Об’єм дози розраховується з використанням верхньої межі діапазону маси тіла пацієнта для дітей віком до 2 років і масою тіла від 2,6 до 21,0 кг.

До проведення інфузії лікарського засобу Золгенсма

З огляду на підвищений ризик серйозної системної імунної відповіді лікарський засіб Золгенсма призначають пацієнтам із клінічно стабільним загальним вихідним станом здоров’я (зокрема стан адекватної гідратації та харчування, відсутність інфекції) перед проведенням інфузії. Застосування лікарського засобу Золгенсма слід відкласти пацієнтам з інфекціями, доки інфекція не мине та стан пацієнта клінічно не стабілізується. Клінічні ознаки або симптоми інфекції повинні бути відсутні під час інфузії лікарського засобу Золгенсма (див. розділ «Особливості застосування»).

Слід провести оцінку функції печінки (див. розділи «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози»).

Слід визначити показник креатиніну, провести загальний аналіз крові (включаючи показники гемоглобіну та тромбоцитів) і оцінку рівня тропоніну I (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Слід провести вихідне обстеження на наявність антитіл до AAV9 (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»).

Починаючи за один день до інфузії лікарського засобу Золгенсма слід вводити системні кортикостероїди, еквівалентні прийому преднізолону перорально у дозі 1 мг/кг маси тіла на добу (мг/кг/д), протягом 30 днів.

Лікарський засіб Золгенсма слід вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії через венозний катетер.

Для проведення інфузії слід дотримуватись таких процедур:

1.         Ввести первинний катетер у вену (зазвичай у периферичну вену руки або ноги). Рекомендується введення резервного катетера.

2.         Запрограмувати шприцевий насос для наповнення фізіологічним розчином або наповнити трубки фізіологічним розчином вручну.

3.         Ввести лікарський засіб Золгенсма у вигляді повільної інфузії протягом 60 хвилин. НЕ ВВОДИТИ ВНУТРІШНЬОВЕННО СТРУМИННО АБО БОЛЮСНО.

4.         Промити лінію фізіологічним розчином після завершення інфузії.

Слід регулярно перевіряти функцію печінки шляхом клінічного обстеження та лабораторних тестів відповідно до клінічних показань (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Наприкінці 30-денного періоду лікування системними кортикостероїдами слід перевіряти функцію печінки шляхом клінічного обстеження та оцінки рівнів АЛТ, АСТ, загального білірубіну, протромбінового часу та МНВ.

Слід негайно оцінювати стан та вести ретельне спостереження за пацієнтами, в яких погіршуються результати аналізів функції печінки та/або ознаки чи симптоми гострого захворювання (наприклад, блювання, погіршення самопочуття) (див. розділ «Особливості застосування»).

Для пацієнтів із показниками в межах норми (нормальні результати клінічного обстеження, значення загального білірубіну, протромбінового часу, МНВ, АЛТ і АСТ вдвічі нижчі від верхньої межі норми [ВМН]) дозу кортикостероїдів слід поступово знижувати протягом наступних 28 днів. Системні кортикостероїди слід відміняти поступово (див. розділ «Особливості застосування»).

Якщо показники порушення функції печінки зберігаються, слід продовжувати застосування системних кортикостероїдів (еквівалент прийому преднізолону перорально в дозі 1 мг/кг/д), доки значення АСТ і АЛТ не знизяться до 2 × ВМН, а всі інші показники не повернуться до нормального діапазону, а потім поступово знижувати дозу кортикостероїдів протягом наступних 28 днів або довше, якщо необхідно. Системні кортикостероїди слід відміняти поступово (див. розділ «Особливості застосування»).

Якщо показники порушення функції печінки зберігаються на рівні > 2 × ВМН після 30-денного періоду застосування системних кортикостероїдів, слід негайно проконсультуватися з дитячим гастроентерологом або гепатологом (див. розділ «Особливості застосування»).

У разі непереносимості терапії пероральними кортикостероїдами слід розглянути можливість внутрішньовенного введення кортикостероїдів відповідно до клінічних показань (див. розділ «Особливості застосування»).

Приготування до проведення інфузії

·         Розморозити лікарський засіб Золгенсма перед використанням. Вміст упаковки розморожується протягом приблизно 16 годин у холодильнику або приблизно 6 годин при кімнатній температурі. У разі розморожування в холодильнику препарат виймають із холодильника в день введення.

·         Після розморожування лікарський засіб Золгенсма являє собою прозорий або злегка непрозорий, безбарвний або злегка білий розчин без видимих часток. Вміст флаконів візуально перевіряють на наявність твердих частинок та зміну кольору перед проведенням інфузії. Флакони не слід використовувати у разі присутності часток або зміни кольору.

·         НЕ СТРУШУВАТИ.

·         Набрати відповідний об’єм дози з усіх флаконів у шприц, видалити зі шприца повітря, закрити шприц ковпачком та доставити при кімнатній температурі до місця інфузії пацієнту.

·         Використати лікарський засіб Золгенсма протягом 8 годин з моменту набирання у шприц. Утилізувати шприц із суспензією, якщо її не введено протягом 8 годин.

НЕ ЗАМОРОЖУВАТИ ПОВТОРНО.

Діти.

Безпеку застосування лікарського засобу Золгенсма вивчали у педіатричних пацієнтів, які отримували інфузію цього препарату у віці від 0,3 до 7,9 місяця (діапазон маси тіла пацієнта від 3,0 до 8,4 кг). Безпеку також вивчали в дослідженні 3 (післяреєстраційне дослідження) у пацієнтів з масою тіла від 9,5 кг до 20,2 кг (див. розділ «Побічні реакції»).

Ефективність застосування лікарського засобу Золгенсма вивчали у педіатричних пацієнтів, які отримували інфузію цього препарату у віці від 0,5 до 7,9 місяця (діапазон маси тіла від 3,6 до 8,4 кг) (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Застосування лікарського засобу Золгенсма недоношеним новонародженим до досягнення ними повного гестаційного віку не рекомендується, оскільки супутнє лікування кортикостероїдами може негативно вплинути на неврологічний розвиток. Слід відкласти інфузію лікарським засобом Золгенсма до досягнення повного гестаційного віку.

Передозування.

Дані клінічних досліджень щодо передозування онасемногену абепарвовеку відсутні.

Рекомендується коригування дози преднізолону, ретельне клінічне спостереження та моніторинг лабораторних параметрів (включаючи клінічну хімію та гематологію) для виявлення системної імунної відповіді (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції.

Найпоширенішими побічними реакціями (частота > 5 %) були підвищення рівня амінотрансфераз та блювання.

Досвід в рамках клінічних випробувань

Оскільки клінічні випробування проводяться в дуже різних умовах, частоту побічних реакцій, що спостерігаються під час клінічних випробувань лікарського засобу, неможливо безпосередньо порівняти з такою під час випробувань іншого препарату. Крім того, зареєстрована частота побічних реакцій може не відображати таку, що спостерігається на практиці.

Дані щодо безпеки, описані в цьому розділі, відображають експозицію лікарського засобу Золгенсма під час 5 досліджень, у яких загалом брали участь 68 пацієнтів. Це включає чотири проспективні відкриті клінічні випробування [NCT03306277 (дослідження 1), NCT02122952 (дослідження 2), NCT03505099, NCT04851873 (дослідження 3)] та одне довгострокове обсерваційне дослідження [NCT03421977]. Вік пацієнтів у NCT03306277, NCT03505099 та NCT02122952 коливався від 0,3 місяця до 7,9 місяця на момент інфузії (середній показник 3,3 місяця), діапазон маси тіла від 3,0 кг до 8,4 кг (середній показник 5,5 кг) (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

У відкритому післяреєстраційному клінічному дослідженні (дослідження 3, NCT04851873) безпеку застосування лікарського засобу Золгенсма оцінювали у 24 дітей віком від 1,5 до 9,1 року (середній вік 4,9 року), діапазон маси тіла від ≥ 8,5 кг до ≤ 21 кг (середній показник 15,8 кг). Лише одному з 24 пацієнтів на момент введення лікарського засобу Золгенсма було менше 2 років. Пацієнти в дослідженні 3 мали від 2 до 4 копій SMN2. Перед застосуванням лікарського засобу Золгенсма 21 пацієнт припинив попереднє лікування нузінерсеном або рисдипламом. Типи побічних реакцій, що спостерігалися в дослідженні 3, узгоджувалися з такими в дослідженнях 1 і 2. Підвищення рівня ферментів печінки в дослідженні 3 відбувалося з вищою частотою порівняно з попередніми 4 дослідженнями. Підвищення АСТ або АЛТ > 2 × ВМН спостерігалося у більшості пацієнтів (23 з 24 пацієнтів), включаючи 21 пацієнта з підвищенням АЛТ > 3 × ВМН і 5 пацієнтів з підвищенням АЛТ > 20 × ВМН. Ці пацієнти були клінічно безсимптомними, а рівень білірубіну не був підвищеним. Підвищення рівнів АСТ і АЛТ контролювали за допомогою кортикостероїдів, які, як правило, застосовували протягом тривалого часу та/або у вищих дозах (див. розділ «Особливості застосування»). Транзиторне зниження кількості тромбоцитів, що відповідало критеріям тромбоцитопенії, спостерігалося у 20 із 24 пацієнтів. У чотирьох пацієнтів кількість тромбоцитів була менше 50 000 на 1 мкл (див. розділ «Особливості застосування»).

Найпоширеніші побічні реакції (частота ≥ 5 %) і підвищення рівня аланінамінотрансферази в 4 дослідженнях (кінцева дата: 27 вересня 2018 р.) узагальнено в таблиці 2.

Таблиця 2: Побічні реакції та підвищення АЛТ* після застосування лікарського засобу Золгенсма

Побічні реакції	Пацієнти, n (%)
Підвищення рівня амінотрансфераз	12 (27,3 %)
Підвищення АЛТ > 3 × ВМН	7 (16 %)
Підвищення АЛТ > 20 × ВМН	4 (9 %)
Блювання	3 (6,8 %)

Скорочення: ВМН – верхня межа норми. АЛТ – аланінамінотрансфераза.

* Лабораторне дослідження.

У завершеному клінічному дослідженні за межами США (NCT03461289) один пацієнт, який отримав лікарський засіб Золгенсма у віці 5 місяців (6 кг), помер. Через 12 днів після інфузії лікарського засобу Золгенсма у пацієнта спочатку розвинулась респіраторна недостатність, у виділеннях з дихальних шляхів було виявлено РСВ та парагрип. У пацієнта спостерігалися епізоди серйозної артеріальної гіпотензії, що супроводжувалися судомами, і була виявлена лейкоенцефалопатія (дефекти білої речовини головного мозку) приблизно через 30 днів після інфузії лікарського засобу Золгенсма. Пацієнт помер після вимкнення системи життєзабезпечення через 52 дні після інфузії лікарського засобу Золгенсма.

Імуногенність

Під час клінічних випробувань лікарського засобу Золгенсма пацієнти повинні були мати початковий титр антитіл до AAV9 < 1:50, виміряний за допомогою імуноферментного аналізу (ELISA). Свідчення про вищу попередню експозицію AAV9 були рідкісними. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Золгенсма у пацієнтів з титрами антитіл до AAV9 вище 1:50 не оцінювалися. Перед інфузією лікарського засобу Золгенсма слід провести вихідний тест на наявність антитіл до AAV9. Повторний тест можна зробити, якщо титри антитіл до AAV9 становлять > 1:50 (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Після інфузії лікарського засобу Золгенсма підвищення титрів антитіл до AAV9 від вихідного рівня спостерігалося в усіх пацієнтів. У дослідженні 2 титри антитіл до AAV9 досягали принаймні 1:102 400 у кожного пацієнта, а у більшості пацієнтів ці значення перевищували 1:819 200. Повторне введення лікарського засобу Золгенсма за наявності високого титру антитіл до AAV9 не оцінювали.

Постмаркетинговий досвід

Нижчезазначені побічні реакції виявляли у ході постмаркетингового застосування лікарського засобу Золгенсма. Оскільки про ці реакції повідомлялося добровільно, не завжди можна достовірно оцінити їхню частоту або встановити причинно-наслідковий зв’язок із впливом лікарського засобу.

Порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем: тромботична мікроангіопатія, тромбоцитопенія (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення з боку гепатобіліарної системи: гостра печінкова недостатність (летальна та нелетальна), гостре ураження печінки (див. розділ «Особливості застосування»).

Загальні розлади та реакції у місці введення: пірексія.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня тропоніну (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Лікарський засіб відвантажується та постачається у замороженому вигляді (≤ -60 °C) у прозорих флаконах.

Після отримання упаковку слід негайно помістити в холодильник з температурним режимом 2–8 °C.

Лікарський засіб Золгенсма стабільний протягом 14 днів з моменту отримання за умови зберігання при температурі від 2 до 8 °C.

Не заморожувати повторно.

Лікарський засіб слід використати протягом 14 днів після отримання.

Використати препарат Золгенсма протягом 8 годин з моменту набирання у шприц. Утилізувати шприц із суспензією, якщо її не введено протягом 8 годин.

Упаковка.

По 2 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 1 флакону об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 2 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 3 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 2 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 3 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 4 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 3 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 4 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 5 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 4 флакони об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 5 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 6 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 5 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 6 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 7 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 6 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 7 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 8 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 7 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 8 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 9 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 8 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 9 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 10 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 9 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 10 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 11 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 10 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 11 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 12 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 11 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 12 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 13 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 2 флакони об’ємом 5,5 мл та 12 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 1 флакону об’ємом 5,5 мл та 13 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці;

або по 14 флаконів об’ємом 8,3 мл у картонній коробці.

Лікарський засіб Золгенсма постачається у замороженому вигляді (≤ -60 °C) у флаконах по 10 мл з 2 об’ємами наповнення (5,5 мл або 8,3 мл).

Лікарський засіб Золгенсма постачається в індивідуальній упаковці відповідно до вимог дозування для кожного пацієнта (див. розділ «Спосіб застосування та дози»); кожна упаковка містить від двох (2) до чотирнадцяти (14) флаконів лікарського засобу Золгенсма (див. нижче).

Розміри упаковок наведено в таблиці 3.

Таблиця 3: Розміри упаковок лікарського засобу Золгенсма

Маса тіла пацієнта (кг)	Флакон з об’ємом наповнення 5,5 млa	Флакон з об’ємом наповнення 8,3 млb	Кількість флаконів в упаковці
2,6–3,0	0	2	2
3,1–3,5	2	1	3
3,6–4,0	1	2	3
4,1–4,5	0	3	3
4,6–5,0	2	2	4
5,1–5,5	1	3	4
5,6–6,0	0	4	4
6,1–6,5	2	3	5
6,6–7,0	1	4	5
7,1–7,5	0	5	5
7,6–8,0	2	4	6
8,1–8,5	1	5	6
8,6–9,0	0	6	6
9,1–9,5	2	5	7
9,6–10,0	1	6	7
10,1–10,5	0	7	7
10,6–11,0	2	6	8
11,1–11,5	1	7	8
11,6–12,0	0	8	8
12,1–12,5	2	7	9
12,6–13,0	1	8	9
13,1–13,5	0	9	9
13,6–14,0	2	8	10
14,1–14,5	1	9	10
14,6–15,0	0	10	10
15,1–15,5	2	9	11
15,6–16,0	1	10	11
16,1–16,5	0	11	11
16,6–17,0	2	10	12
17,1–17,5	1	11	12
17,6–18,0	0	12	12
18,1–18,5	2	11	13
18,6–19,0	1	12	13
19,1–19,5	0	13	13
19,6–20,0	2	12	14
20,1–20,5	1	13	14
20,6–21,0	0	14	14

^a Номінальна концентрація у флаконі 2 × 10¹³ вг/мл, флакон містить об’єм, що витягається, не менше ніж 5,5 мл.

^b Номінальна концентрація у флаконі 2 × 10¹³ вг/мл, флакон містить об’єм, що витягається, не менше ніж 8,3 мл.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Новартіс Джен Терапіс, Інк.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

2512 С. ТріЦентр Блвд., Дарем, Північна Кароліна (ПК) 27713, Сполучені Штати (США).